Мичлун лöсьöдысь
Мортлöн кö сьöлöмыс öзъяс — гöра бергöдас. Тайö коми шусьöгыс зэв бура лöсялö Ыджыдвиддзысь Георгий Геннадьевич Мишаринлы. И збыльысь сiйö аслыспöлöс шоныдлуна морт, кодi кужö асланьöдны йöзöс, шензьöдны кужöмлуннас да бур оласногнас. Татшöм морт йылысь нöшта шулöны: муас вуг кö эм — мусö бергöдас, пос кö эм — небесаас чапасяс.
Георгий Геннадьевич öнiя арлыдöдзыс унатор нин пöртiс олöмö. Ас керка кыпöдiс, эз öти пу садит да и пиыд сылöн эм — кык. Медшöр могъяс вöчöма, а мыйта на поснисö, абу жö ковтöмсö, колö на эштöдны-бергöдны. И тайö бур. Дзик могъястöм олöмыд зэв нин гажтöм да öти пöлöс, вынтöм. Георгий Мишарин жö рад быд воöм лунлы. Муртса на югдас, а юрас дась нин лун кежлö план. Сiйö, быттьö шань волшебник, вайö матыссаыслы да орччöн олысьыслы радлун, кужысь кияснас лöсьöдö мичлун. Кутшöм мичлун? Тайöс колö аддзыны ас синъясöн! Кодi аддзылiс, шуö, збыльысь рай пö.
Киподтуя айлов вöчöмторъяснас мичмöдöма керка гöгöрсö. Сэнi кöртысь, пластикысь, пуысь, резинаысь, пенопластысь да нöшта мукöд материалысь дзоридз дозмукъяс, пальма, пос, лэбач поз-скворечникъяс, аркаяс, качай, мангал, ва струбаяс, фонтан, пошта куд да сiдзи водзö. Мыйыс сöмын абу! Тöдчö, мастер морт вöчöма, сьöлöмсяньыс, идöра, лючки-бура. Позьö помся нимкодясьны. Кытчö он видзöдлы — гöгöр пöрадок, ставыс ас местаас. Ки помысь вöчасян уджöн Георгий Геннадьевич «висьмöма» квайт во сайын. Быд во мыйкö да выльтор мöвпыштöма-вöчöма. Бöръя воясö, медсясö арся пöраö, сiйö ас кежсьыс мöвпавлö, мый мöд восянь дугдас вöчасьны. Но кыдзи воö му-ва-быдмöг ловзьöдысь тулыс, сылöн киясыс бара на ыззьöмаöсь уджö. И тадзи быд во.
Кöть миян волiгöн сы öшиньувса дзоридз дозмукъяс вöлiны тыртöмöсь, дзридзьястöмöсь, та вылö видзöдтöг, мичыс абу вошöма. Дозмукъясыс, быттьö асьныс нин дзоридзьяс. Енбитöг да кужöмлунтöг татшöмтортö öдвакö верман вöчны. «Эм кö кöсйöм — позьö быдтор вöчны, — шуö Георгий Мишарин. — Сöмын колö материал да терпенньö». Сылöн жö висьталöм серти, керка гöгöрыс мичлун артмöдан торъяс пиысь 70 прöчентсö вöчöма коляс-шыбласъясысь. Мыйсюрö и ньöбöма.
Зэв шоча кывлан да и аддзылан, медым айлов ноксис дзоридзьяс быдтöмöн. Шоча, но миянлы мойвиис. Вöлöм Георгий Геннадьевич кужö оз сöмын мичаторъяс вöчны, но и быдтыны. Сералiгтыр висьталiс, мый гöтырыс коркö шуöма, мужичöйяс пырджык пö хозмагъясö пырöны, а тэ — дзоридзьяс лавкаö. «Со тулыс кежлö бара на уна сикас дзоридз кöйдыс ньöби, — шуö Г. Мишарин. — Гöтыр оз на и тöд». Сiйö лыддьö, дась дзоридз ньöбöм дорысь бурджык пö, медым öшиньулын быдмасны, ставыс найö муса гöтырыслы.
Шоча жö паныдасьлан и айлов-пöжасьыськöд. И танi миянлы мойвиис! Кодi чöсмасьлiс Геннадьевичлöн коми вöсни шаньгаöн — вылö донъялö да ошкö. Шаньга пöжавны велöдысьнас вöлöма мамыс. Сiйö петкöдлöма пиыслы, кыдзи колö вöчны вöсни-вöсни подувсö.
Георгийлы батьсяньыс вуджöма вöчасьны киподтуйыс, а мамсяньыс — пöжасьны-пусьыны. Найö сiдзжö туйдiсны-велöдiсны писö быд уджö босьтчыны бур сьöлöмöн, окотапырысь. Бать-мамлöн быдмис прамöй рöдкутысь.
Георгий Геннадьевич уджсикас сертиыс электромонтёр. Дас во уджалöма участокса милиционерöн. А сэсся дзоньвидзалун вöснаыс дугдöма тайö кывкутана уджсьыс. Чужан сиктас воöм бöрын пырöма бригадиравны насос станцияö. Öнi — пенсия вылын.
Гöтырсö бокиысь эз корсь, ас сиктса жö. Интереснö, мый сыкöд, Марина Михайловнакöд, велöдчылöмаöсь öти классын. Сiйö кадö и мöвп абу вöлöма коркö öтлаын олöм йылысь. Артмö — муса ныв орччöн и вöлöма. Öтлаасьöм бöрын Мишаринъяслöн чужи пи, а сэсся и мöд. Пиян быдмисны, кыкнаныс помалiсны Сыктывкарса университет. Женя уджалö юркарын, реклама агентствоын, а Лёня — геологö велöдчöма да уджалöма ылi Чукоткаын да Якутияын, öнi лöсьöдчö армияö мунны. Бать да мам гöрдитчöны пиянöн.
Пасъям нöшта öти тöдчанатор Мишаринъяслöн семьяын. Неважöн сиктса ветеранъяслöн сöветö пырысьяс да сикт овмöдчöминса администрация вöчöмаöсь кывкöртöд «Медбур öшиньув» конкурслы. Жюриö пырысьяс кытшовтöмаöсь öшиньув йöръяс да бöрйöмаöсь медсöстöмсö да медмичасö. Гран-при шедöдiс Мишаринъяслöн семья. Ми лыддям — тайö справедливöй донъялöм. Сиам, медым Георгий Геннадьевич и водзö на чуймöдлас аслас вöчöмторъяснас, такöд тшöтш ваяс радлун аслыс, семьяыслы да орччöн олысьяслы.
Добавить комментарий
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные и авторизованные пользователи.