Меню
12+

Газета Корткеросского района - Кöрткерöс районса газет

28.03.2016 14:54 Понедельник
Категории (2):
Если Вы заметили ошибку в тексте, выделите необходимый фрагмент и нажмите Ctrl Enter. Заранее благодарны!
Выпуск 12 от 25.03.2016 г.

Лыжи туйö петiсны гöрд вöньöн, койбеддьöн да лямпаöн

Автор: Оксана ГУДЫРЕВА.

Снимокъясыс авторлöн.  

Ыджыдвидз сикт таво бара на чукöртлiс ас дорас уна йöзöс Лямпиада вылö. Субöтаö сэнi мунiс «Коми войтыр» МОД исполкомлöн призъяс вылö лямпаяс, лызьяс, кыйсян лызьяс, лыжи вылын ордйысян фестиваль. Тайö пöрйö Лямпиада нуöдiсны дасöдысь.

Водз асывсянь фестиваль нуöданiнö локталiсны республикаса кар-районъясысь спортсменъяс, ордйысьöмъясö пырöдчысьяс, сьылысь-йöктысь котыръяс, вузасьысьяс, видзöдысьяс. Воöмаöс медводз паныдалiсны коми йöзкостса паськöмö вöччöм ыджыдвидзса нывбабаяс. Найö сеталiсны юалöмъяс, мый вылö вочави-
дзöм бöрын гöсьтитöдiсны коми ырöшöн, кос паренчаöн да пöжасöн. Сэсся воöм гöсьтъяс  веськöдчылiсны «Чöс туй» вылö. Сэнi зарни кияса мастер, енбиа «кыйсьысь» Георгий Мишарин тöдмöдiс вöрса пемöсъяскöд, кодъясöс вöчалö пластик бутылкаясысь, а сiдзжö петкöдлiс кыйсьысьяслысь звер-пöтка кыян инструментъяс. «Чöс туй» вуджöм бöрын кодi кöсйис кежалiсны сёян-юан, киöн вöчöмторъяс, сувениръяс, кöм-паськöм вузасьысьяс дорö. А со сиктса школа дорын сулалö Лямпиадалöн пас-талисман — лямпаа, койбеддя да ньöввужъя коми кыйсьысь. Киас ньöввужсö вылö лэптöма  да  быттьö индö, кытчö колö мунны водзö. Некымын воськов и ми фестивальлöн эрд дорын. Кыр йылын, веськыдланьын, сулалö чум, сэнi ноксьö, лöсьöдчö маличаа айлов. Чум дорас жö сулалö неыджыд доддя мусаник кöрпи, юрсö лэптылö йöз вылö да корана синъяснас «чуксалö»: «Пуксьöй, новлöдла-кыскала». Нывбабаяс чукöрöн пыралiм чумö. Сэнi миянöс, гöсьтъясöс, вочаалiс изьваса паськöма мелi ань. Чум шöрын сулалö кöрт пач, а пач вылас жваркйö-пуö чöскыд кöра сёян. Гажа да шоныд чумысь петiм да веськöдчим мичмöдöм сцена дорö. Йöз жуöны-ветлöдлöны-котралöны, регыд восьтасны фестиваль. Шондi югыда «вашъялö», мый вермö нимкодьмöдлö, кöть и ывла вылын кöдзыд, но сылöн югöръясыс немыдика малыштлöны чужöм, бан бокъяс. Кыр горулын шевкнитчöма паськыд эрд — лямпиечьяслöн котралан-ордйысян ин. Ставыс дась Лямпиада пансьöм кежлö.

Лямпиада заводитчис радö сувтöмсянь (построениесянь). Йöзкöд öти радын сулалiсны и чина войтыр. Найöс вочаалiсны няньöн-солöн да корисны кайны сцена вылö. Лямпиада кыпыда восьтöм дыр эз нюжав. Ордйысьысьяслы да видзöдысьяслы бур сиöмъяс öти бöрся мöд висьталiсны республикаса юралысьлысь могъяс пöртысь Сергей Гапликов, Госсöветöн юрнуöдысь Надежда Дорофеева,  РФ-са Федеральнöй Собраниелöн федерация Сöветö пырысь (республикалöн сенатор) Валерий Марков, Россияса спортлöн войтырсикас да абу олимпийскöй сикасъяслöн союзöн юрнуöдысь Михаил Тихомиров, районса администрацияöн веськöдлысь Василий Гончаренко, Став йöзпöвстса öтувъя ворсöмъяслöн (олимпийскöй) чемпион Василий Рочев да Лямпиадалöн «бать»,  медшöр судья, Ыджыдвидзса ДЮСШ-öн веськöдлысь-тренер, республикаса нимöдана уджалысь Афанасий Габов. Чина йöзлöн чолöмалöмъяс  бöрын сцена вылö корисны медолöма да медтом лямпиечьясöс — Емдiн районысь 77 арöса Владимир Каракчиевöс да Ыджыдвиддзысь вит арöса Саша Макаровöс. Буретш налы мойвиис кыпöдны кыпъяс улö Россияса да Коми дöрапасъяс.

«Лямпиада лыддя восьсаöн!», — гораа шуис республикаса юралысьлысь могъяс пöртысь Сергей Гапликов. Команда сетöма и медшöр судья Афанасий Габов юöртiс ордйысьöмъяслöн мунанног йылысь. А сэсся старт вылö чукöстiс медтом ордйысьысьясöс — детсадö ветлысь ныв-зонпосниöс. Дзолюкъяс — лыжи туй медводз видлысьяс öдйö сувталiсны радö и татшöма жö тэрыба стартуйтiсны, тöвзисны лыжи туйöд, мый вынсьыс зiлисны панйыны водзын мунысьясöс. Финиш дорын найöс виччысисны бать-мам, видзöдысьяс. Котöртöм помын томулов, дерт жö, мудзисны, но ньöти эз няргыны-элясьны, а вашъялiгтыр кутлысисны наöн гöрдитчысь бать-мамкöд. Посни челядь бöрын лыжи вылын ордйысисны арлыд серти артмöдöм чукöръясöн: 6-9 арöсаяс, 10-12 арöсаяс, 13-14 арöсаяс, 15-16 арöсаяс, 17-18 арöсаяс; айлов-нывбабаяс — 18-30 арöсаяс, 31-40 арöсаяс, 41-50 арöсаяс, 51-60 арöсаяс, 61-70 арöсаяс да 71 да ыджыдджык арлыдаяс. Медтомъяс, 2008-2009 воясö чужöмаяс, пиысь вермысьясöн лоины Ыджыдвиддзысь челядь — тайö Никита Подоров да Вероника Симпелева.

Арлыд серти ордйысьöмъяс помын юöртiсны дасьтысьны лямпа вылын котöртысьяслы, медводз — айловъяслы. Фестивальлöн корöмъяс серти, налы быть колö лоны коми кыйсьысьлöн паськöма, пуысь вöчöм лямпаа-лызя, койбеддя. Ставныс тай кывкутöмöн дасьтысьöмаöсь — локтöмаöсь колана кöлуйöн. Ордйысьны петтöдз, воддза Лямпиадаын моз, нуöдiсны обряд, кыдзи важöн нывбабаяс колльöдлiсны айловъясöс кыйсьыны. Сiдз, ылö, кузь туйö петтöдз кыйсьысь пывсьылiс, а ань (гöтыр) кöртавлiс айлов-верöсыслы коскас гöрд вöнь (видзöг пыдди) да юкталiс ырöшöн либö сурöн. И öнi, коми важ традицияö кутчысьöмöн, сиктса нывбабаяс кöрталiсны лямпа вылын ордйысьысьяслы гöрд вöнь, юкталiсны ырöшöн да сиисны бур туй. Стартöдз Афанасий Габов сетiс Сергей Гапликовлы мичмöдöм выль лямпа. Татшöмсö, тöдöмысь, юралысь медводдзаысь на босьтiс киас. Гöгöрбок видлалiс, а бöрас и кокас пысавлiс.  Со и финиш дорö öти бöрся мöд локталiсны ордйысьысьяс. Медводдзаясöн воисны томъяс пиысь Вячеслав Мишарин (Ыджыдвиддзысь), верстьö пиысь — Сергей Зюзев (Пöддельнöйысь), спортсменъяс пиысь — Александр Зюзев (Пöддельнöйысь).

Айловъясысь эз кольччыны и нывбабаяс. Найö тшöтш пырöдчисны ордйысьöмö. Петкöдлiсны винёвлун-тэрыблунсö, мый налы ньöти оз лöсяв «эбöстöм, жеб рöдысь» ним. Арлыд серти орд-
йысьöмын вермысьясöн лоины Екатерина Симпелева, Татьяна Никулина (Ыджыдвиддзысь) да Татьяна Худяева (Кöрткерöсысь).

Лямпиадалы кывкöртöдъяс вöчтöдз коли вуджны нöшта на куим туйкост-этап. Тайö чиналöн да республикаса войтырсикас культура асъюралöм (национально-культурнöй автономия) петкöдлысьяслöн ордйысьöмъяс. Чиналöн панъясьöмö пырöдчис дзик öти морт — тайö миян районса администрацияöн веськöдлысь Василий Гончаренко. Делöвöй костюм пыдди спортивнöй, киын — бедьяс, кокын — лыжи и «джуджыд» мог — бура котöртны финишöдз. Лыжи туйöд вит километра сiйö мунiс кокниа да падмöгъястöг.

Войтырсикас панъясьöмын петкöдчисны «Коми войтыр» МОД-ö, «Русский мир» КРОД-ö, Изьватас, Луздор да Вологдаса землячествоясö, коми-перымлöн, белорусъяслöн, немечьяслöн, татаралöн НКА-ö пырысьяс. На пиысь öткымынöн лоисны Лямпиадаын вермысьяс лыдын. Медводдза местаяс шедöдiсны Изьватас землячествоысь Александр Канев да Луздорысь Елена Коснырева. Мöд места босьтiсны «Коми войтыр» МОД-ысь Вячеслав Попов да «Русский мир» КРОД-ысь Людмила Логачёва, а коймöдöн лоины республикаын белорусъяслöн НКА-ысь Иван Кирьянов да татарка Анна Гайсина.

Медбöръя этапöн мунiс лямпаяс вылын биатлон ордйысьöм. Зонкаяс пиысь медöдйö котöртiс да стöча лыйсис Михаил Коданёв, верстьö зонъяс пиысь — Александр Зюзев да ыджыд арлыда пиысь — Василий Шомысов. А нывбабаяс пиысь медтэрыбöн да бура лыйсьысьöн лои Анна Казакова.

Лямпиадалы кывкöртöдъяс вöчигöн грамотаясöн да дона козинъясöн, уна рöма ыджыд телевизорсянь посни электротехникаöдз, пас-
йисны ордйысьöмъясын вермысьясöс. Ставныслы, кодi пырöдчис ордйысьöмъясö, фестиваль уджö, котыртысьяслы, отсасьысьяслы, гöсьтъяслы, видзöдысьяслы, Ыджыдвиддзын олысьяслы, висьталiсны сьöлöмсянь ыджыд аттьö Лямпиада бура мунöмысь, спорт радейтöмысь да войтырсикас традицияяс видзöмысь, паськöдöмысь-сöвмöдöмысь.

Лямпиада медшöр котыртысьяс, «Коми войтыр» МОД да республикаса войтырсикас политика министерство, пуктöны тöдчана пай коми войтыркостса спорт сöвмöдöмö. Районын чужöм да нуöдан лямпаöн, лызьöн, лыжиöн ордйысьöм кыпöдчис республикаса тшупöдöдз да лоис ыджыд ордйысьöм-фестивальöн, кытчö пырöдчöны Коми пасьталаысь, весиг Россияса мукöд пельöсысь и суйöр сайысь войтырсикас кывъя йöз. Сёрни мунö, мый Лямпиадаöс кыпöдасны нöшта на вылö тшупöдö. И таысь, дерт, зэв нимкодь.

Тöдчана и сiйö, мый воясöн Лямпиада лоис збыль гажöн, праздникöн. Öд панъясьöмъяс кындзи танi эм позянлун бурпöт гажöдчыны, ворсны, видзöдны да кывзыны уна сьылысь-йöктысьöс, аддзысьлыны енбиа, киподтуя йöзкöд да нимкодясьны налöн шензьöдана вöчöмторъясöн. Тайö пöрйö гаж пестан удж бура котыртiс да пöртiс районын нимöдана режиссёр Светлана Ген.

Добавить комментарий

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные и авторизованные пользователи.

116